Пороги 11.2025
Цей номер “Порогів” присвячений Закарпаттю — краю, де українська ідентичність формувалася в умовах постійного тиску, конкуренції назв, мов і політичних проєктів. → Читати на Porohy.cz
Ми звертаємося до регіону, який століттями перебував на перехресті імперій, проте зберіг власну культурну пам’ять і прагнення до самовизначення. Поетична назва “Срібна Земля” походить із однойменної книги Василя Пачовського, який осмислював Закарпаття як частину цілісного українського світу, оповиту міфом, історією та боротьбою. З цією назвою перегукується легенда про срібний дзвін із написом 1036 року — дар руського князя місцевій громаді як знак приналежності до київської традиції. За переказами, дзвін було знищено угорцями, а сам акт руйнування став символом спроб стерти пам’ять про руське, а згодом українське коріння краю.
У номері ми аналізуємо конфлікт ідентичностей у статті про русинство як політичний інструмент протидії українському націєтворчому процесу. Окрему увагу приділено постаті Августина Волошина — першого президента Карпатської України, чия діяльність стала кульмінацією багаторічних змагань за державну суб’єктність. Також публікуємо продовження розмови з історикинею
Наталією Старченко про механізми формування нації, роль еліт і відповідальність пам’яті.
Цей випуск — спроба повернути Закарпаттю його історичну глибину та вписати “Срібну Землю” в український наратив без застережень і компромісів.
