Криваві міфи ... Пороги 5/2015

 Чехи взялися за їхнє розвінчування щодо бандерівців 

ТЕКСТ: Оксана ЧУЖА

У дні, коли світ відзначив 70-річчя закінчення Другої світової війни і пригадує події минулого століття, чехи згадують серед іншого і рейди відділів УПА на території Чехословаччини. «Неочікувані гості. Бандерівці в післявоєнній Чехословаччині в контексті радянізації Центральної Європи» - під такою назвою пройшов семінар в чеському Інституті з вивчення тоталітарних режимів у Празі.

Яромир Калус та Давід Свобода – одні з небагатьох чехів, які прагнуть тверезо дивитися на роль ОУН-УПА у Другій світовій війні. Фото авторки.

 Бурхлива історія українського антикомуністичної опору епізодично зачепила і повоєнну Чехословаччину. Поява військ Української Повстанської Армії на чеських і словацьких територіях ще дотепер викликає неоднозначні відгуки, більшість з яких повністю позбавлені знання конкретних фактів та історичного контексту. Тому Давід Свобода та доктор філософії Яромир Калус на основі архівних досліджень презентували раніше невідомі та неопубліковані факти, пов’язані зі справою бандерівців, а також висвітлили цілу цю проблематику на фоні драматичних подій у південно-східній частині Польщі та Радянської України.

Як розповів Яромир Калус, УПА протягом 1945–1947 років провела 3 пропагандистські рейди на території ЧСР, які були націлені на популяризацію українського визвольного руху серед цивільного населення та антикомуністичну пропаганду. Щоб довести брехливість радянських агітаторів та показати небезпеку для чеського та словацького народів з боку імперської політики СРСР, члени трьох сотень УПА проводили лекції по селах та роздавали пропагандистські матеріали. Перший рейд відбувся наприкінці серпня 1945 року. Тоді повстанці без жодного пострілу перетнули польсько-словацький кордон. Загалом на терени Словаччини прийшло близько 500 вояків УПА. Для своїх промов, як правило, орендували на вечір клуби чи організовували зустрічі у церквах, де і проводили пропаганду. За приміщення та їжу завжди розраховувалися, чи то грошима, чи кіньми, яких для цієї мети приганяли з собою. Оскільки були зі зброєю, то в Чехословаччині почали ходити чутки про озброєні військові формування чи банди. Чехословацькі органи не знали, як їх називати, тому часто у рапортах з’являлися терміни «власовці» або «бандерівці», яким почали приписувати крадіжки та вбивства. Після вбивства 11 євреїв у словацькому селі Колбасов та пограбування в селі Уліч на сході Словаччини почала формуватися чорна легенда про бандерівців. Пряма причетність сотень УПА до цих злочинів не встановлена (прямі свідки дивним чином зникли), але побутує думка, що це могли робити підрозділи НКВС, переодягнені під бандерівців, щоб дискредитувати повстанців і вороже налаштувати місцеве населення. Також не виключають, що це могла бути місцева банда, яка діяла на замовлення (злочинці знали кого і коли грабувати), а євреїв і комуністів вбивали, щоб замести сліди.

Другий рейд УПА на Словаччину відбувся напередодні виборів до Установчих національних зборів Чехословаччини у травні 1946 року. Одним із завдань повстанської акції було проведення активної антикомуністичної пропаганди. Своєю діяльністю бандерівці охопили 160 населених пунктів, тим самим вплинувши на результати виборів. За час рейду загони чехословацької армії та вояки УПА старалися взаємно уникати один одного. Про те, що чехи не хотіли воювати з бандерівцями, а навпаки, налагоджували дружні зв’язки, свідчать знайдені у приватних архівах військових світлини, де вояки обох армій у дружніх обіймах.

Корективи у діяльність УПА внесла у 1947 році операція «Вісла». Тому останній, третій рейд уже ставив завданням сотням «Бурлаки», «Бродича» й «Громенка» непомітно пройти територією ЧСР і дістатися на Захід. Але у світлі останніх подій це було досить важко. Лише третина виконала завдання, решта була арештована або вбита. Для розслідування «злочинів бандерівців» на території ЧСР була створена спеціальна комісія, яка підрахувала заподіяну шкоду (у 1946 році – 55 млн. чеських крон, у 1947 році – 20 млн. крон.) та склала у 1947 році заключний акт із 143 обвинувачень бандерівців у різноманітних діяннях (наприклад, протиправне проникнення на територію ЧСР, протиправне володіння зброєю, крадіжки, вбивства тощо).

Загалом, робить висновки Яромир Калус, злочини, вчинені бандерівцями проти місцевого населення в ЧСР, були випадковими. Документи свідчать про 2 вбивства і 1 зґвалтування. До того ж, треба дивитися на діяльність УПА в історичному контексті, коли виникали визвольні повстання і в інших країнах.

На завершення семінару було продемонстровано агітаційні листівки УПА, фотографії бандерівців і чехословацьких вояків, різноманітні протоколи, акти. Завершили дискусію словами сотника Бродичева із протоколу допиту: «Я гордий за те, що воював за незалежність України!»

Porohy 5.2015.pdf

Журнал "Пороги" на FB: https://www.facebook.com/PorohyJournal?fref=ts