Чехи вже не уявляють свого життя без українців

Останні також почуваються у цій країні як удома, хоча й проблем вистачає...

Останні також почуваються у цій країні як удома, хоча й проблем вистачає...

Ця країна для багатьох закарпатців давно стала другою домівкою.

Спільна історія, географічна, культурна близькість та практично відсутність мовного бар"єру сприяють тісним контактам українців і чехів. Частіше, однак, говоримо про проблеми наших трудових мігрантів, однак є й інші сторони життя у цій країні. Про них ми розпитали нашого земляка, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Чеській Республіці Івана Грицака.
 
Нинішня діаспора переважно робітнича

  - Іване Юрійовичу, в Чехії традиційно сильна українська громада, діють численні організації, церкви, школи, ЗМІ. З якими проханнями вони звертаються до Посольства? Наскільки тісною є ваша співпраця?
 
- Дійсно, історія української громади в Чехії має свої традиції. Думаю, читацькому загалу відома її активна діяльність у міжвоєнний період. Тоді тут працювали численні українські освітні та наукові інституції, виходило чимало періодичних видань. Одна з таких установ - Український вільний університет - існує і нині, хоча діє у німецькому Мюнхені. Можна згадати, наприклад, і те, що у науковому обігу зараз відомий термін "празька школа української поезії" (О. Теліга, Є. Маланюк, О. Ольжич (Кандиба) та ін.).
 
Однак, сучасна українська громада значно відрізняється за своїм характером від попередньої. Переважна більшість  наших співвітчизників, які працюють у Чехії, - це люди робітничих професій, руками яких у цій країні зроблено чимало.
 
Хотів би принагідно зазначити: Президент ЧР В. Клаус під час зустрічі зі мною сказав, що взагалі не уявляє собі сьогодні цілих галузей народного господарства країни без українських робітників.
 
На  жаль, в українські діаспорні організації  Чехії (а їх зараз у країні зареєстровано більше десяти) входить дуже незначна частина тих наших громадян, які тут живуть і працюють. Причини різні: хтось мешкає далеко від великих міст, хтось просто не бачить стимулів для об"єднання. На мою думку, варто було б створити потужну загальночеську українську організацію, яка б могла взяти на себе вирішення багатьох проблем, з якими звертаються до нас наші співвітчизники.
 
Можу  сказати, що ми тісно співпрацюємо з  нашими громадськими об"єднаннями. При  Посольстві створена і діє Координаційна рада, за допомогою якої ми організовуємо і проводимо спільні заходи (Шевченківські дні, Дні української культури тощо), намагаємось вирішувати проблемні питання нашого повсякденного життя: відсутність відповідних приміщень для навчання дітей, занять численних колективів художньої самодіяльності і т. д. Так, ми можемо похвалитися тим, що в Празі діє повноцінна щоденна Українська гімназія, є й суботня школа, але працюють вони в орендованих приміщеннях, іноді лише пристосованих для навчання.
 
Основною  проблемою укроїномовних ЗМІ у Чехії вважаю розповсюдження. Маючи обмежені обсяги тиражів, вони, практично, не доходять до свого читача.

Економіці завадила криза
 
- Надзвичайно важливою є торгово-економічна співпраця між нашими країнами. Чим  в Україні цікавляться чехи і чи інвестує наш бізнес в економіку ЧР? Які спільні економічні проекти нині розробляються? Яка роль у цьому Посольства України?
 
- Безсумнівно, Чеська Республіка є важливим торговельним партнером України  у Європі. Серед країн світу  ЧР посідає 19 місце за обсягами двосторонньої торгівлі з Україною, 34-те - за обсягами експорту та 15-те - за обсягами імпорту. Зокрема, за 2009 рік обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали 1 353 млн. дол. США, при цьому відбулося їх зменшення щодо всіх груп товарів у цілому на 49 %.
 
Що  стосується чеських інвестицій, то протягом останніх років, у зв"язку  з фінансово-економічною кризою, їх надходження в економіку України  значно сповільнилось. Загалом, чеські підприємці найбільш зацікавлені в  участі щодо модернізації вітчизняної газотранспортної системи, діючих блоків українських АЕС (включаючи спорудження нових атомних реакторів), об"єктів теплоенергетики і транспортного машинобудування тощо.
 
Певний  інтерес чеська сторона проявляє до інвестування в гірничо-збагачувальну  галузь України. Зокрема, чеська фірма "PRECOLOR" співпрацює з Іршавським ГЗК щодо інвестування у видобуток та переробку ільменіту.
 
Значні  перспективи для подальшого розвитку мають спільні проекти у галузях  машинобудування, енергетики і транспорту, зокрема, проект зборки автомобілів "Шкода"; співпраця українських машинобудівних підприємств із чеським виробником тролейбусів - фірмою "Шкода-Остров"; робота з модернізації та підвищення безпеки діючих реакторів українських АЕС та поставки обладнання компанією "Шкода   - атомне машинобудування" (цією компанією вже укладено великі контракти з НАЕК "Енергоатом" на постачання обладнання тощо).
 
Останнім  часом, згідно з домовленостями, досягнутими  українською та чеською сторонами  під час проведення останньої  двосторонньої міжурядової Змішаної Комісії, посилилася тенденція до встановлення та розвитку прямих контактів між окремими регіонами двох країн. Посольством надавалося дієве сприяння розвитку міжрегіональної співпраці та налагодженню прямих контактів між областями України та регіональними суб"єктами Чехії.
 
Однак, на сьогоднішній день, з урахуванням  впливу світової економічно-фінансової кризи, рівень економічних відносин між Україною та Чехією не відповідає наявним потенційним можливостям.

До  Європи йдемо
 
- Нове керівництво України підтвердило курс країни на євроінтеграцію. Чи достатньо, на вашу думку, послідовною є позиція нашої країни на цьому шляху? Чи існують якісь перешкоди?
 
- Справді, Президент України Віктор Янукович чітко підтвердив курс нашої  країни на поглиблення європейської інтеграції. Запитання щодо того, чи достатньо послідовною є позиція  нашої країни на цьому шляху, на мою  думку, не зовсім коректне, адже послів призначає Президент України, який згідно з Конституцією України визначає зовнішню політику держави, тоді як інші представники виконавчої гілки влади, посли повинні виконувати вказівки Глави держави й докладати необхідних зусиль для практичної реалізації головних напрямів зовнішньої політики, а не розмірковувати щодо достатності або недостатності послідовності позиції нашої держави на цьому напрямі.
 
Водночас  хотів би зазначити, що вступ України  до ЄС є пріоритетом зовнішньої політики України. Переважна більшість українців підтримує вступ Української держави до ЄС. Україна може дати Європі чимало не тільки в політичному, але й практичному - торговельно-економічному, науково-технічному, військовому, гуманітарному та інших - аспектах. Йдеться насамперед про розширення зони стабільності й безпеки в Європі, у чому зацікавлені всі без винятку європейські країни. Україна може постачати Європі не тільки традиційні товари - сировину, метал, напівфабрикати тощо, але й високотехнологічну продукцію. Одним із конкретних прикладів співпраці є використання українських транспортних літаків для перевезення вантажів із Європи до Афганістану. Україна входить до провідної п"ятірки країн - дослідниць космосу. Науковий потенціал держави є надзвичайно високим. Подібних прикладів можна навести чимало. Крім того, Україна є важливою транзитною територією, адже через неї проходять чотири з десяти транспортних коридорів у Європі.
 
- Пріоритети, заявлені Україною, - зона вільної торгівлі з ЄС та безвізовий режим. Коли, на вашу думку, ми можемо досягти цих цілей?
 
- Мені важко вказати строки створення  між Україною і ЄС зони вільної  торгівлі та запровадження безвізового  режиму. Я ж не провидець, щоб відповісти на Ваше запитання. Єдине, що можу сказати, так це те, що досягнення зазначених цілей - справа не тільки зовнішньополітичної служби України, але й виконавчої влади - усіх міністерств і відомств, які повинні здійснити низку заходів із метою приведення стандартів Української держави відповідно до норм ЄС. Необхідно також удосконалити законодавство України, тому тут значний обсяг роботи є і для законодавчої влади.
 
Наразі  триває робота над підготовкою Угоди  про асоціацію між Україною та ЄС, невід"ємною складовою частиною якої є зона вільної торгівлі. Політична  частина цього документа по суті готова, працюють над частиною, що передбачає створення зони вільної торгівлі. Триває також робота щодо створення передумов для введення безвізового режиму. Для досягнення цієї мети необхідно відповідним чином облаштувати кордони України, встановити технічне обладнання тощо. Як бачите, це комплекс питань, за вирішення яких відповідають чимало служб України.
 
Чехія послідовно дотримується політики "відкритих дверей" щодо приєднання нових європейських країн, насамперед України, до ЄС і НАТО. Чехія, так само як і Польща, є активним учасником групи друзів України. Особливо була помітна підтримка європейської інтеграції України під час головування Чехії в Раді ЄС у першій половині 2009 року. Зокрема, Чехія здійснила низку оперативних практичних кроків, завдяки яким вдалося врегулювати українсько-російський газовий конфлікт у січні минулого року. Під час Чеського головування було проведено 23 березня 2009 року Міжнародну конференцію з модернізації української газотранспортної системи.
 
Загалом, порівнюючи практичну віддачу для України головування Чехії в Раді ЄС з головуванням інших країн протягом останніх років можна без перебільшення сказати, що Чеське головування було найбільш успішним.

Петро Поліха, ЗІА "Простір"

www.zakarpattya.net.ua

постiйна адреса статтi: http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-71829-Chekhy--vzhe-ne-uiavliaiut-svoho-zhyttia-bez-ukraintsiv

Zpět

Unian

Tento web používá k poskytování služeb, personalizaci reklam a analýze návštěvnosti soubory cookie. Používáním tohoto webu s tím souhlasíte. Další informace