Сьогодні віруючі східного обряду відзначають свято Благовіщення

Православні та греко-католики східного обряду сьогодні відзначають одне з найбільших дванадцяти християнських свят у літургійному році - празник Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Свято Благовіщення після Великодня і Різдва Христового є третім за релігійним значенням для Православної церкви. У цей день небесний посланець архангел Гавріїл повідомив благодатну звістку Пресвятій Діві Марії про народження нею Спасителя світу: "Радуйся, Благодатная! Господь із Тобою! Ти благословенна між жонами!" (Лк. 1:28).

Радісну новину про народження Сина Божого знала лише сама Марія. Єлизавета, її тітка і матір Івана Предтечі, сповнена Святим Духом, назвала Марію, коли та прийшла до неї на гостину, благословенною між жінками, та дивувалася, звідки їй така шана, що "прийшла до мене мати Господа мого?". Марія бажала сповістити радісну звістку Йосипові, з яким була заручена, але боялася, чи повірить він її словам. Залишалась лише надія на Бога. В руки Всевишнього вона віддала долю свою, а разом із тим і долю всіх людей, зголосившись стати матір'ю Спасителя.

За народними уявленнями, лише після свята Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше турбувати землю вважалося великим гріхом. До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. В Україні на Благовіщення здавна існував звичай випускати на волю пташок: "Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив". Існує повір'я: яка погода на Благовіщення, така буде і на Великдень. Кажуть: "На Благовіщення зими не лай і саней не ховай". Вважали, що гарна погода у цей день - на добрий урожай.