Ukrajinci.cz

Прийшли до Бога троє чоловіків:
- Господи! Дай нам землі, щоб господарювати, дітей годувати!
- Добре, - каже Господь. - Кожен візьміть стільки, скільки кому треба. Відміряйте кроками. Хоч гектар, хоч два, а хоч і десять...
Один відміряв шмат поля, лісочок, ставочок і каже:
- Дякую тобі. Боже! Досить із мене...

Другий каже:
- Вибач мені, Господи, що я взяв трішки більше. Але у мене - більша дітей...

А третій...

Йде і йде. Побачив, що сонце клониться до заходу, перейшов на біг. Думав: "Іще б шмат встигнути відміряти..." Та виснажився, упав, але викинув уперед руки А сказав останні слова: "І це, Боже, моя територія..."
Дриґнув ногами і... околів...
Господь воскресив його і питає:
- Чи вже, тобі, чоловіче, досить цього?
- Трішки, Господоньку, перепочину і побіжу далі...

Кажуть люди, що бігає й досі... Ніяк не може зупинитися. Бо земля, на яку ступав, горить під його ногами... Нема йому ні домашнього затишку, ні радості від дітей, ,ні поваги від людей, тількі сором та вічний клопіт .....

Другий каже:
- Вибач мені, Господи, що я взяв трішки більше. Але у мене - більша дітей...

А третій...

постiйна адреса статтi: http://traditions.org.ua/litniy-tsikl/ivana-kupala.html

Назад на головну сторінку