65 років від дня смерті Павла Скоропадського, українського гетьмана Української Держави (1918).

65 років від дня смерті Павла Петровича Скоропадського (1873-1945), українського політика, гетьмана Української Держави (1918).

В еміграції, у листі до колишнього петербурзького професора М. Могилянського від 25 січня 1921 р. П. Скоропадський писав: «Можливо, я помиляюсь, але я рішуче тієї думки, що російських людей, які допускають чесно не тільки федеративну Україну, але Україну хоча б з деякою культурною автономією, майже немає...

Так чи ні? Якщо ні, то назвіть мені хоча б кілька людей, мене це дуже цікавить, я, признаюсь, таких людей шукав, але не знаходив; віра моя раніше, що такі російські люди існують, була, між іншим, однією з причин мого провалу у вісімнадцятому році на Україні...»

15 травня 1873 року народився Павло Петрович Скоропадський - майбутный гетьман України.

 Роду Скоропадських понад сім століть. Цей старовинний козацький рід бере свій початок від двох найдавніших династій в Україні: серед його родичів - Костянтин Мономах і литовський князь Гедимін.

 Окрім Павла Скоропадського, гетьманом України в 1708-1722 роках був його предок Іван Скоропадський, онук славетного Федора Скоропадського, який воював у війську Богдана Хмельницького і поліг у бою під Жовтими Водами. 29 квітня 1918 року відбувся Всеукраїнський хліборобський з'їзд. Павло Скоропадський був присутній на ньому як делегат від Волинської губернії. Цього ж дня генерала Павла Скоропадського проголосили гетьманом України. (Напередодні з'їзду німці розігнали Українську Центральну Раду).

Наступного дня він звернувся з "Грамотою до всього українського народу", якою скасував постанови Центральної Ради і проголосив "Закон про тимчасовий державний устрій". Згодом гетьманський уряд видав низку документів з метою створення в Україні держави, яка б продовжувала споконвічні народні традиції. Цьому мав слугувати й універсал гетьмана Павла Скоропадського про відродження козацтва.

Павло Скоропадський вийшов на політичну арену в той час, коли в Україні внаслідок німецько-австрійської окупації різко змінилася ситуація, коли Центральна Рада почала втрачати авторитет і довіру народу. Коли хліборобський з'їзд обрав його гетьманом, він у свою чергу проголосив утворення української держави. За цей час було відкрито 150 українських гімназій, українські університети в Києві та Кам'янці-Подільському, засновано Українську Академію наук, відкрито багато бібліотек, музеїв, театрів.

Були здійснені реформи у війську, сформовані гвардійська сердюцька дивізія та дивізія сірожупанників, відновлене формування українських січових стрільців. За час існування Української держави було налагоджено дипломатичні зв'язки із дванадцятьма країнами. Окрім досягнень, на рахунку режиму Скоропадського було й чимало серйозних прорахунків, які призвели до створення опозиції гетьману. Революції в листопаді 1918 року в Австро-Угорщині та Німеччині ліквідували зовнішню основу стабілізації влади Павла Скоропадського.

16 листопада у Білій Церкві почалося очолюване Директорією УНР повстання проти гетьманського уряду. 14 грудня гетьман Павло Скоропадський зрікся влади і емігрував до Німеччини. До самої своєї смерті він був принциповим борцем за українську незалежну державу.

http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=198466

 foto: Павло Петрович Скоропадський, uk.wikipedia.org

Назад на головну сторінку

adresa: Ukrajinská iniciativa v ČR, Dům národnostních menšin, Vocelova 3, 120 00 Praha 2
tel.: 221 419 821 © 2012
HUMLNET CREATIVE