Ukrajinci.cz

Вітаю вас, шановні радіослухачі і відповідаю на ваші листи.
Радіослухач Віталій запитує про те, який початковий звук у слові на позначення одноразової грошової допомоги для ведення наукової роботи "г" чи "ґ".
Теоретично, з огляду на джерело походження, мало б бути "ґрант", але оскільки це слово вже асимільоване українською фонетикою, зафіксоване в словниках з фрикативним "г", то його потрібно вимовляти "грант".

Інші запитання цього радіослухача. Відмінність між прикметниками військовий і воєнний така: "військовий" стосується війська, а "воєнний" пов'язаний з війною. Наприклад: "Створивши збройні сили для самопорятунку нації, український народ використовував свою військову могутність лише для захисту батьківщини" (з газети).

"Богдан Хмельницький, що тоді облягав Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього жодних воєнних операцій" (підручник з історії). Отже, потрібно казати: військова доктрина, військова таємниця, військова частина, військовий квиток, військовий кореспондент, військовий лікар, військовий округ, військовослужбовець, військово-морський, військово-повітряний, тощо. Але: воєнні дії, воєнні операції, воєнний період.

"Як правильно, - запитує радіослухач, - російська чи руська православна церква?" Оскільки руський є застарілим синонімом український, бо походить від Русь - історичної назви України, то висловлюючись сучасною українською мовою, маємо казати - російська православна церква, як російська мова, російська література, російське мистецтво.

Порівняймо: "Другого травня 1848 року у Львові виникла перша українська політична організація - Головна Руська Рада" (з журналу). "Згодом Сошенко та Григорович познайомили Тараса з російським письменником Жуковським" (Панас Мирний).

Але самі росіяни, і тепер і раніше, не розрізняють слів "руський" і "російський". Вони називають свою мову "русский язык", церкву "русская" і так далі, але це неправильно. Цим вони хочуть продовжити вглиб історії своє походження .

Нібито вони походять від Київської Руси. Але для цього немає підстав. Ми це відрізняємо, як я щойно наводив приклади, ще з дев'ятнадцятого століття.
На цьому поки що все. Хай вам щастить!

Мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка дає поради стосовно стандартів сучасної української літературної мови

постiйна адреса статтi: http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/

Назад на головну сторінку