Ukrajinci.cz

Радіослухач Норика повідомляє, що він закінчив школу 1967 року. І тоді, цитую, "слова "ґава", "ґанок", "ґедзь" були виключенням із правил".
До речі, треба казати не "виключення", а "виняток" із правил. Цитую далі цього радіослухача. "Тверде "г" характерне лише для Галичини. Навіщо створювати надумані літери?" - без жодного сумніву вигукує радіослухач.

Відповідаю. По-перше, через об'єктивні й суб'єктивні причини Галичина зробила великий внесок у збереження української національної свідомості, у здобуття Україною незалежності. Тож їй треба дякувати за це, а не лякати нею людей. По-друге, треба казати не тверде "г", а "ґ". Цей звук не дуже поширений у нашій мові, бо більшість слів маємо з "г". Але слова зі звуком "ґ" є в усіх говорах української мови, а не тільки в Галичині. Оскільки є звук, має бути й літера. Літера "ґ" існує в нашій абетці з 1619 року. Її ввів український мовознавець, письменник, церковний та освітній діяч Мелетій Смотрицький. 1933 року з ідеологічних міркувань літеру вилучено з абетки, а повернуто при перевиданні українського правопису в 1990 році. Погану послугу цій літері роблять ті мовці, які надуживають нею.

До іншої теми. Цілком слушно в своєму дописі зауважує радіослухач Василь. Цитую: "Проблеми з національним Гімном у деяких українців викликані тим, що їх виховали на принципах марксистського бачення історії, за якими все давнє - погане, а все нове - добре".

Не кожному судилося стати автором слів гімну тієї чи тієї країни, тож даймо спокій словам, що їх у певну мить історії написав Павло Чубинський.
Радіослухач Іван Котовенко підказує нам, що в слові "воріженьки" наросток не пестливий, а зменшувальний. Звичайно, шановний радіослухачу, зменшувальні суфікси (поміж них і "еньк") надають слову, як правило, пестливого забарвлення.

Наприклад: "З перших літ дитину мати за рученьку водить" (Павло Грабовський), "Ти ж не лякайся, що ніженьки босії вмочиш в холодну росу" (Михайло Старицький), "По садочку ходжу, кониченька воджу" (народна пісня). Рідше, як у слові "воріженьки" в національному Гімні України, цей наросток надає слову іронічного, зневажливого забарвлення.

постiйна адреса статтi: http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/

Олександр Пономарів ... 9/1995-7/1996, 2/1998-6/1998 - проф. української мови Інституту східноевроп. студій, Карлів університет у Празі

Назад на головну сторінку