Ukrajinci.cz

Радіослухач Андрій пише, що я на своїй сторінці вживаю словосполучення „пан Пилип". „Це вже усталилося, - запитує радіослухач - що слово „пан" приставляється до імені? В Америці теж кажуть „містер Філіп" чи в Росії „господин Филипп? Я думаю, що ні в Америці, ні в Росії так не кажуть. Наскільки я завжди собі уявляв від дитинства, то теперішнє усталене тупувате західняцьке звертання (не турбуйтеся, я сам західняк) не відповідає логіці спілкування. Офіційне звертання „пан" пов'язується або з прізвищем або з професією, підкреслює офіційність і сухість".

Тут радіослухач має цілковиту рацію. Слова „пан", „пані" в офіційному мовленні слід уживати не з ім'ям, а з прізвищем, назвою посади або професією: „пане президенте", „пані вчителько", „пане редакторе" і т.д.

Радіослухач Євген Куспій запитує, чи можна відмінювати його прізвище. Якщо прізвище закінчується на приголосний і належить чоловікові, то його не тільки можна, а й потрібно відмінювати: „Іван Крутій", „Сергій Дерій", „Євген Куспій" - „Івана Крутія", „Сергія Дерія", „Євгена Куспія" і т.д. Коли таке прізвище має жінка, то воно невідмінюване: „Ганна Куспій", „Ганни Куспій", „Ганною Куспій" і т. д.

Ще один радіослухач запитує, як правильно „хрещення" чи „хрищення"? У різних виданнях богословської літератури можна зустріти і те, й те, але усталений варіант, уживаний у більшості видань і схвалений нормами української літературної мови, - „хрещення".

Дописувач Петро Щур пише: „Щодо слова „блог", то це слово іншомовне, а кожна мова перш, ніж запозичити якесь слово з чужої мови, повинна пошукати у своїх лексичних засобах. Може, щось є в нас, а може, якомусь слову надати нового значення. А може, спробувати нарешті вигадувати, витворювати щось нове?"

Ще один радіослухач пише: „Блог і сторінка - це дві різні речі і не можна замінити одне на інше. Слово „блог" уже набуло інтернаціонального вжитку. Може, і слова „Бі-Бі-Сі" чи „інтернет" перекладемо? Інтернаціоналізація мови - це глобальне явище, і не одна з країн, де є інтернет, не втратила своєї мови. А от бездумне запровадження і використання російської мови, і особливо російського кримінального суржика є чи не головною проблемою для України".

Відповідаю обом радіослухачам. Щодо інтернаціоналізації й глобалізації, то не варто їх переоцінювати. Можу вас запевнити, що, наприклад, у новогрецькій мові слова „блог" не існує. Греки навіть для таких понять, як „комп'ютер", „глобалізація", „інтернет" мають свої відповідники. Отже, мають рацію ті, хто вважає, що перш, ніж запозичати якесь слово з чужої мові, варто пошукати в своїй мові, створити нове слово або надати вже наявному слову нового значення.

Щодо суржику, я цілком згодний з вами. Суржик - це позанормативна суміш елементів з різних мов. У нас найпоширеніший суржик - суміш українських та російських слів. Це мовне сміття, від якого конче потрібно очищати мову.

http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/

_______________________________

Мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка дає поради стосовно стандартів сучасної української літературної мови.

09.1995-07.96, 02.1998-06.98 - проф. української мови Інституту східноевроп. студій, Карлів університет у Празі.

Володіє новогр., чеською, білорус. мовами.

Назад на головну сторінку