Ukrajinci.cz

йдеться про побутову ситуацію, то краще казати пустити воду і закрутити воду. Бо включити й виключити, а ліпше, ввімкнути й вимкнути, вживаємо тоді, коли йдеться про приєднання чогось до джерела енергії: увімкнути світло, увімкнути вентилятор, увімкнути рубильник. Наприклад: "Макар Сидорович витер хустиною обличчя, ввімкнув настільний вентилятор" (Микола Руденко).

"Чи правда, - запитує радіослухач Богдан Михайлів, - що українське дієслово "дякувати" латинського походження?" І як я ставлюся до слова "спасибі". Українське "дякувати", як і білоруське "дзякаваць", польське "podziękować", чеське "poděkovat", словацьке "poďakovať", через середньоверхньонімецьке "dank" - подяка, думка та нововерхньонімецьке "danken" - дякувати, зводиться до латинського "tongeo" - знаю, визнаю.

Слово "спасибі" виникло внаслідок злиття і фонетичної видозміни вислову "Спаси Бог". Його не можна кваліфікувати як кальку з російської мови. По-перше, це слово наявне в словнику за редакцією Бориса Грінченка, а там росіянізмів немає. По-друге, воно наявне у творах усіх класиків української літератури. По-третє, входить до багатьох словосполучень фразеологічного й нефразеологічного типу. За спасибі робити щось, тобто без платні. Спасибі й на цьому - добре, що хоч так. Спасибі і простибі й так далі. Проте мені, як і панові Михайлову, більше подобається слово "дякую!".

Радіослухачка Марія запитує: "Чи завжди дієслова з часткою -ся позначають дію, спрямовану на її виконавця?". Не завжди. Такі дієслова можуть позначати взаємоспрямовану дію (любитися, кохатися), відтворюють якийсь процес (користуватися, навчатися). Часом, дієслово з -ся і без -ся позначає те саме. Наприклад: видніти і виднітися.

Порівняймо: "Геть далеко в морі кораблі видніють, бачу здалеченька" (Леся Українка); "За вигоном, край села виднілось друге село" (Михайло Коцюбинський). Але є низка дієслів із -ся на позначення дії, спрямованої саме на її виконавця. До таких дієслів належить і "вибачаюся", тобто "вибачаю сам себе". Тому треба казати: вибачте, пробачте, даруйте, перепрошую, а не вибачаюся.

Радіослухач Роман пише, що раніше було слово ВУЗ - вищий навчальний заклад, а тепер уживають ВИШ, чи правильно це?
Річ у тім, що вищий навчальний заклад скорочено зветься ВНЗ; це літерна абревіатура, розрахована тільки на зорове сприймання і незручна для вимови, а ВУЗ - це вищий учбовий заклад.

Слова "учбовий" немає в українській мові, це зіпсоване російське "учебный". Слово "ВИШ" постало внаслідок скорочення слів "вища школа", бо школа буває початкова, середня й вища. ВИШ широко вживали в пресі, в красному письменстві. Наприклад: "Потім ми вступимо у ВИШі, я - в Інститут авіації, а ти в хімічний" (Іван Микитенко). У часи зближення мов ВИШ замінено на російське слово ВУЗ. Тепер ВИШ посів належне йому місце в лексичному складі української мови.

постiйна адреса статтi: http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/

Назад на головну сторінку