Новини УНІАН
Петербурзький "Майдан" вирішив триматися поки можливо
ООН цікавиться наркотиками в Україні
Дніпропетровськ був і буде під посиленою охороною
США назвали найближчих кандидатів на вступ до НАТО
Центр Луганська залишився без води через борги
У туалеті нічного клубу стояли шпигунські відеокамери
Засуджений у кімнаті побачень намагався вбити себе і наречену
Янукович: ми говоримо про демократію цілодобово
Українсько-чеський слід Їржі Дінстбіра
Покинула цей світ розумна, активна й весела людина. У п'ятницю 14 січня у Празі, як повідомляло чимало чеських ЗМІ, прощалися з колишнім міністром закордонних справ після оксамитової Чехословаччини, дисидентом, співпрацівником Чеського Радіо, автором, політиком, сенатором Їржі Дінстбіром. Було зачитано співчуття рідним і близьким покійного.
Виступали колишній міністр закордонних справ Німеччини Ганс-Дітріх Геншер, колишній прем'єр Чехословацької Федеративної Республіки і сучасний сенатор Петр Пітгарт, міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шванценберг, інші представники політичного та культурного життя. Віддали покійному честь Президент і прем'єр Чеської Республіки. Чимало було згадано про різноманітну діяльність визначної для чеського суспільного життя особи.
«Рада з питань міжнародних відносин», співзасновником і директором якої був Їржі Дінстбір, організувала в 2009-2010 роках дослідження, що стосувалося побуту й роботи мігрантів-українців в регіоні Младої Болеслави. В місті діяв офіс, в якому українці отримували інформацію, потрібну для безпроблемного побуту в Чехії. У просторах Сенату ЧР сенатор рік тому підтримав дискусію про працевлаштування чужинців, за участі чеських підприємців і неурядових організацій.
Визначним показником діяльності поважного голови Закордонної комісії Сенату ЧР була міжнародна студентська виставка плакатів «Європа без бар'єрів», в якій брали участь також українці. «Свіжими» назвав тоді Він думки молодих митців про Європу.
Впродовж останніх років життя він підтримував культурні заходи й дискусії, що освітлювали потрібність не стригти всіх людей, в тому числі й новоприбулих українців-мігрантів, під один гребінець. Просидівши колись «за політичну невигідність» три роки в тюрмі, не губив життєвого оптимізму. Після 1989 року, всупереч поширеній догмі про те, що із «пострадянськими не говорять», не звертаючи уваги на мовний акцент чи соціальний статус людини, відстоював думку толерантності і дружби.
Проїхавши багато держав світу, Чехію ніколи не покинув. Будучи представником ООН в державах колишньої Югославії, розумів проблеми мігрантів і втікачів цього світу. Тому також морально підтримував вихідців з України та Сходу Європи. І таких політиків, людей з усмішкою й розумом, в чеському суспільстві небагато.
дар, рада УІЧР
Далі читайте Porohy 2.2011 .
