Ukrajinci.cz

Мені було неабияк приємно готувати цей номер до друку - отримав заряд позитиву та задоволення. Бодай тут не доводилося перейматися повідомленнями про переслідування опозиції в Україні і загалом думати-гадати, чи йде ця наша-ненаша держава десь до (нецензурне слово), чи таки ще має шанс видряпатися із задушливих обіймів «совка». Не доводилося хвилюватися через реальні історії поневірянь українців за кордоном і текстами про те, як їх затискає з усіх сторін мафія та бюрократія.

Тримаєте у руках незвичайний номер, навіть два номери, вашого журналу. Присвячені вони суто літературі, а також її перекладам на чеську мову. Тут - і усміхнені обличчя учасників буковинського літфестивалю «Meridian Czernowitz», і молоді чеські перекладачки з перекладачами, і класично-сучасні поети й письменники. Самісінький, можна сказати, позитив, європейська, без сумніву й пафосу, Україна.

Ідея такого літературного числа «Порогів» виникла досить випадково - під час Днів української культури у Чехії, за розмовою над гальбою пива із перекладачем Олексієм Севруком. Олексій розповідав про свої останні поїздки Україною, про те, як там бурхливо розвивається література, про захоплення нею молоддю, про виникнення нових течій та мистецьких вогнищ у різних регіонах, про різноманітні незалежні і неформальні здибанки поетів та поетес у містах та селах. «Мабуть, буяння чудовиськ і справді породжує геніїв», - ще подумав я (згадавши назву відомої картини), маючи на увазі під чудовиськами, звісно, чоловічків у краватках, які вважають, що вони політики. Саме ці бандюки в кабінетах напередодні Дня української писемності та мови 9 листопада безпардонно знизили квоту цієї самої мови у ЗМІ в Україні до 25 відсотків, русифікують - точніше, «фєнізують» - вузи, школи й дитсадки, здійснюють на українські книгарні та видавництва рейдерські атаки, та й самі ігнорують мовою й інтересами як мінімум 75 відсотків власного народу... Та чи «власного», власне?..

От саме Олексію Севрукові я б хотів зараз особисто подякувати. Бо без нього такого, - без сумніву, найкращого цьогорічного - випуску, просто не було б. Концепція номера, велика частина власних і підібраних матеріалів, переклади - саме його заслуга.

Також додали матеріали молоді перекладачі та перекладачки із празької україністики - Мирослав Томек, Катерина Ґазукіна та Олександра Стелібська, відома вже перекладачка, випускниця брненської україністики Ріта Кіндлерова, лекторка україністики Масарикового університету Ольга Литвинюк. Шкода, не вистачає лише доробку україністики університету Палацького в Оломоуці... Ну, може наступного разу будуть представлені всі... А все-таки сподіваюся, що хоча б раз на рік наш журнал буде присвячений саме суто красному письменству - без політики, економіки, соціалки чи міграції. Хоча... Все воно переплетене. І тут все є.

Сподіваюся, наш спецвипуск вам сподобається.

Олекса Лівінський

Рецензії, події. Meridian Czernowitz зібрав разом Андруховича і Скрипку, Бойченка й Померанцева, Жадана й Ірванця - і чимало інших зрілих і молодих, відомих і не дуже літераторів

Переклад чеської поезії. Іван Мартін «Маґор» Їроус: «Окалини» у перекладі на українську Олексія Севрука

Оригінал у перекладі. Оксана Забужко: «Музей покинутих секретів» у перекладі на чеську Ріти Кіндлерової

Розмова із легендою. Сергій Жадан: «Весь час рухатися далі»

Переклад сучасної класики. Тарас Прохасько: «Непрості» у перекладі на чеську Катерини Ґазукіної та Олександри Стелібської. Юрій Андрухович: «Московіада» у перекладі Олексія Севрука та Мирослава Томека.

Сучукрліт. Ілля Стронґовський: «Монологи». Лесь Белей: «новосадське-ужгородське-криницьке»

Рецензія. Тарас Мурашко: «Розхитані перила». Олексій Севрук: «Притча про суЧАСність» Тараса Антиповича.

Діточкам. Їтка Мандрова у перекладі Ольги Литвинюк: «Про сумну троянду», «Про конвалію».

Наші автори. Олексій Севрук, Тарас Мурашко, Ріта Кіндлерова, Катерина Ґазукіна, Олександра Стелібська, Тарас Прохасько, Оксана Забужко, Ольга Литвинюк, Мирослав Томек

Назад на головну сторінку