Aktuality

ВІЧНО ЗАЧИНЕНИЙ «ВІЗАПОІНТ» ... Пороги 1/2017

Хто стоїть за вимогами заплатити 2000 євро за запис у чергу: «мафія», «корупційна налаштованість українців» чи банально інтернет-тролі по всьому світу, які весь час «заклікують» вільні місця?

Підготували: Семен СЛУХАЙ, Петро ЗАРУЧНИК
Проблема «Візапоінту» знову обговорюється чеськими мас-медіа.

Одразу у двох впливових засобах масової інформації – на Чеському радіо та у передачі журналістських розслідувань «Репортери» на Чеському телебаченні вийшли репортажі про те, що електронну систему запису на прийом українців у консульствах для подачі заяви на отримання візи контролює «мафія», яка за це бере від заявників величезні суми – від 200 до 2000 євро.

Журналістам вдалося розговорити як безпосередньо заявників, так і посередницю, яка розповіла, що більша частина прибутків від цієї не надто легальної «діяльності» прямує до Польщі.

За потреби посередник може забезпечити заявника й необхідними паперами, наприклад, підтвердженням про наявність коштів на рахунку.

Чітко налагоджений бізнес Репортер «Радіожурналу» Янек Кроупа і через прихований запис з’ясовував принцип роботи «візапоінтових» посередників.

Він нескладний – українці заплатять агентству, яке зможе записати їх у чергу на інтерв’ю й подачу документів до консульства Чехії.

Самостійно заявник зробити цей запис практично не може – терміни прийому на найближчі 30 днів завжди відсутні. Кроупа поговорив з українкою Ганною, яка навчається в  Чехії кілька років.

Симпатична й  розумна дівчина кілька тижнів намагалася зареєструватися у  електронній системі – марно. «В інтернеті знайшла сайт, який обіцяв мені допомогти з реєстрацією на Visapoint», – розповіла Ганна.

Ходити нікуди не потрібно було, вся комунікація відбулася в  електронному вигляді. За 200 євро агентство повідомило їй термін подачі документів.

Ще біля трьох тисяч крон довелося викласти безпосередньо як адміністративний внесок за довгострокову візу.

Така торгівля «термінами» – неймовірно прибуткова справа, вважає Кроупа. «Якби кожен із 140 тисяч українців у Чехії дійсно повинен був би заплатити цю суму, оборот у цій «сфері» становив би приблизно 3 мільярди чеських крон», – припускає він.

Репортерові вдалося переконати заявника, українця Віктора, який не злякався провести запис розмови з посередницьким агентством.

На перший погляд все виглядало професійно: Віктора зустріла молода співробітниця, ввічливо роз’яснила йому про терміни у консульстві.

«Просто постоїте в черзі, почекаєте на виклик, а потім вас відправлятимуть туди і туди і всюди...

Зробіть це, і залагодьте ось це», – інструктує Віктора молода жінка з агентства. Віктор отримав навіть фіктивне підтвердження наявності грошей.

Це – обов’язкова вимога для отримання візи. «Ось підтвердження від E-банку, що можете прогодувати себе...

Воно справжнє, але його автентичність – тільки для тих, хто перевірятиме...

Тобто для людей з візового центру. Тут написано, що у Вас на рахунку є достатня кількість коштів, щоб забезпечити перебування протягом цього часу», – пояснює беззастережно жінка.

Черга: від «живої» до «нескінченної»
В інтернеті, та й на вулицях українських міст, можна знайти чимало оголошень від таких агентств, які гарантують реєстрацію на зустріч із консульським чиновником, але просять за це навіть тисячі доларів.

Все залежить від типу візи, апетитів посередника й рівня інформованості заявника.

Електронна реєстрація мала на меті уникнення неприємної «живої черги», коли перед чеськими консульствами і у дощ, і у спеку товкся натовп заявників з одвічними «вас тут не стояло!», ручними списками і тим же перепродажем місць у черзі.

Але проблема із записом до «Візапоінту» виникла невдовзі після його заснування у 2007 році.

Про це навіть звітувала цивільна контррозвідка у 2012 році. МЗС Чехії також визнає проблему спекуляції з  чергою.

Одним із пропонованих рішень є  так звана нескінченна черга – тобто кількість місць не буде обмежена, і  кожен зацікавлений буде зареєстрованим у системі, каже заступник міністра закордонних справ Мартін Смолек.

У міністерстві не остерігаються, що посередники займуть дати на кілька місяців наперед.

«Якщо раптом там зареєструють навіть п’ятдесят мільйонів заяв, то я особисто вважаю, що через короткий проміжок часу їм стане нудно», – каже Смолек.

Водночас додає, що в кінцевому підсумку така система також не обов’язково спрацює в Україні.

Невідомо поки що, чи допоможе це Ганні, в цей момент, ніхто не знає. Вона знайшла у Чехії приятеля, і її батьки хотіли б приїхати подивитися, тож також звертатимуться по візу. «Серед знайомих не я не маю нікого, хто б не заплатив. Платять усі. На жаль», – каже сумно Ганна.

Гроші йдуть «кудись далі»
Через кілька днів після виходу передачі на «Радіожурналі» тему висвітлювали й на телебаченні.

Тут репортерка Тереза Стрнадова «розкрутила» на розмову українську посередницю. Гроші, зібрані «за «допомогу у реєстрації в черзі», відправляють до польського міста Катовіце, сказала вона.

Тридцятирічний українець Василь працює у Чеській Республіці вже півтора року, на цілком законних підставах – отримав довгострокову робочу візу.

«Я заплатив 500 євро за місце у чергу до консульства, щоб подати заяву і щоб отримати візу», – розповідає Василь. Він каже, що весь час сидів перед комп’ютером, але марно – вільні терміни були відсутніми.

Зрештою, знайомий порадив йому звернутися до осіб, які змогли зареєструвати у системі його прізвище – за гроші. «Я запитав, чому вони беруть так багато. Відповіли, що беруть лише 50 євро, а решта грошей йде кудись далі в інше місце».

Після оплати Василь був негайно зареєстрований в  системі, прийнятий у консульстві й отримав візу.

Друг Василя і власник будівельної компанії Сергій займається в  Чехії підприємництвом від 1993 року, і  весь час його фірма має потребу у робочих руках.

Оскільки місцеві безробітні або не хочуть працювати, або не хочуть далеко їздити на роботу, то Сергій приймає на роботу земляків-українців.

Утім, навіть попередньо отримавши всі дозволи на роботу чи індивідуальне підприємництво, вони не можуть пройти крізь оце банальне сито «Візапоінту». «Коли ми хочемо подати офіційну заяву, то це неможливо.

Але якщо хочемо по-іншому, то навколо консульств завжди є люди, які пропонують свої послуги, зокрема, розміщення в черзі... У минулому році – за 500 євро, потім за 1000, влітку навіть 1500 євро.

Тепер вже хочуть 2000 євро», – каже Сергій.

В Чехії на такі гроші треба місяць-два добре працювати, в Україні ж зазвичай люди отримують такі суми за рік, а то й більше.

«Ті, хто бере гроші під посольством, кажуть, возять їх у Катовіце, їм же залишається тільки 100 євро», – заявив Сергій Чеському Телебаченню. Готівкою в Катовіце або У В’єтнамі ще дорожче Журналісти та Василь разом контактували посередників.

Жінка по телефону охоче поділилася інформацією. Підтвердила, що на даний час місце у черзі коштує 2000 євро, всю операцію здійснює одна єдина людина, і ніхто, крім нього, не в змозі зареєструватися в системі.

«Він сам створив таку систему, що в принципі ніхто інший не може зробити нічого подібного. Ніхто інший це не зуміє.

Питанням є лише ціна, яка постійно зростає», – підтвердила посередниця. За її словами, за цим процесом стоїть єдина людина, яка винайшла систему навколо «Візапоінту».

Але про кого саме йдеться, вона навіть не здогадується.
«Ми возимо йому бабки...

Навіть не знаємо, як він виглядає. Колись переводили йому на рахунок, але тепер – ні, мабуть боїться, що банки знаходяться під суворим контролем. Тож відвозимо йому готівку аж до Польщі, в місто Катовіце.

Там замість нього прийде якась людина, яка забирає гроші», – описала посередниця.

У В’єтнамі, як з’ясували «Репортери ЧТ», реєстрація на прийом у консульстві дотягує аж до суми 19 тисяч доларів.

«Нещодавно клієнт розповів, що не зміг знайти пропозицію реєстрації менш, ніж за 10 тисяч доларів, – каже адвокат Марек Седлак.

– В’єтнамці намагалися зареєструватися самостійно, сиділи цілодобово перед комп’ютерами зі швидкісним інтернетом – безуспішно, щоразу виникав напис про відсутність вільних термінів».

На думку адвоката, ті особи, які «продають терміни» прийому, повинні знати заздалегідь, коли будуть вільними нові місця.

Цю інформацію можуть отримати або від співробітників Міністерства закордонних справ, або від компанії, яка управляє системою «Візапоінт».

МЗС ЧР все заперечує і вказує на «корупційну ментальність українців»
Однак міністр Лубомир Заоралек відкидає підозри щодо підлеглих. Через хабарництво за реєстрацію у системі він навіть звертався до спецслужби BIS і до Управління із зовнішніх зв’язків та інформації, щоб перевірили ці твердження.

«Кілька разів вони підтверджували відсутність корупції у наших дипломатичних установах. З’ясовували, чи можна заблокувати чи зламати систему, але ніяких атак чи зламів виявлено не було. Наші працівники ніяк не вплутані в це», – стверджує міністр.

«Це легально, але це не красиво, ми це не хочемо підтримувати. Не залишається нічого іншого, ніж забрати мотив.

Це відбувається в таких країнах, як В’єтнам і Україна, тільки там, де є комбінація, на мою думку, певного налаштування населення на ці альтернативні способи, як зробити щось замість себе когось іншого. Це просто у менталітеті українців та в’єтнамців», – вважає заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Смолек.

«Маєте на увазі спорідненість із корупцією?» – перепитав редактор Кроупа. «Точно так», – заявив заступник міністра. Згаданий вище принцип «безкінечної черги» мав би вплинути на ситуацію. МЗС Чехії вже тестує його в Узбекистані й зважує розповсюдити його й на інші країни.

Але чому ситуацію не можна вирішити протягом семи останніх років, відколи проблема стала відомою – неясно.

Один із сайтів, які гарантують реєстрацію у «Візапоінті», так і стверджує:

«Ми призначаємо працівників, які будуть намагатися зареєструвати Вашу заявку, – написано на ньому і додається, що працівники є переважно з Індії та В’єтнаму, а також з Пакистану, Росії, Індонезії та інших країн. – Всі вони, не покладаючи рук, з години на годину, день у день, цілодобово намагаються зареєструвати Вашу заявку.

Це цілком легально, адже не застосовується ніяких протизаконних хакерських методів.

Наш багатонаціональний колектив спільними зусиллями намагається допомогти Вам потрапити в посольство». «Розвідники щорічно писали міністерству: система не працює, відбувається спекуляція, це проблема.

Міністерство відповідає, що не знає, де саме проблема, що програма забезпечена, але, можливо, на системі постійно висить група з двадцяти найманих «клікунів», які кожну секунду натискають на кнопки і забивають місця.

Цим «переклікують» всіх інших заявників», – розповідає журналіст Кроупа.

Porohy 1/2017

Zpět

Unian

Tento web používá k poskytování služeb, personalizaci reklam a analýze návštěvnosti soubory cookie. Používáním tohoto webu s tím souhlasíte. Další informace