Pořady o Ukrajině, ukrajinistika, články

PRO DĚTI A MLÁDEŽ
Ukrajinská iniciativa v ČR zajišťuje informačně - zábavné pořady o Ukrajině pro děti českých ZŠ a jiné zájemce.
Přednášky se soustřeďují především na kulturu Ukrajiny, obyvatelstvo, na ukrajinsko - české vztahy, o současný vztah Ukrajinců s majoritním obyvatelstvem v ČR. Na setkáních jsou aktivní i děti. V rámci setkání se seznamují s některými předměty a zvyky, které jsou pro Ukrajinu symbolické. Přednášky jsou obohaceny o powerpointovou prezentaci. 

V České republice je aktivních několik ukrajinských dětských a mládežnických kroužků, vč. ukrajinské sobotní školy Erudyt, centra Krok, uměleckých kroužků Džerelo a Berehynja. Dotazy ohledně projektu a uvedených informací zasílejte, prosím, na uicr@centrum.cz.

 

  UKRAJINISTIKA
Ukrajinistické obory, popřípadě slavistické, mají v ČR mnohaletou tradici. Pokud se zajímáte o ukrajinistiku jako vědní obor, doporučujeme Vám kontaktovat příslušné fakulty pražské, brněnské či olomoucké univerzity. S řadou představitelů fakult jako organizace průběžně spolupracujeme a vytváříme tak širší ponětí o ukrajinistice či ukrajinice vůbec.

Vzhledem k tomu, že akademické pojetí je v každém ukrajinistickém centru jiné, doporučujeme se zájemci obrátit přímo na příslušné obory nebo semináře jednotlivých ukrajinistik: • pražská ukrajinistika - Ústav slavistických a východoevropských studií FF UK Praha; • brněnská ukrajinistika - Ústav slavistiky FF Masarykovy univerzity Brno; • olomoucká ukrajinistika - Sekce ukrajinistiky Katedry slavistiky FF Univerzity Palackého Olomouc

Studium ukrajinistiky je spjato i se slavistikou, proto zde nabízíme informaci o nejznámější Slovanské knihovně v ČR, kterou naleznete v prostorách Národní knihovny ČR v Praze (Klementinum). Slovanská knihovna nabízí množství literatury pro studium, vydává vlastní publikace, zajištuje ukrajinistické přednášky na nejrůznější témata, zpřístupňuje fond světové slavistické literatury.

LITERATURA
V českém prostředí se s ukrajinskou kulturou můžeme setkat velice zřídka. Pro mnoho Čechů znamenala tzv. pomerančová revoluce (2004) i svého druhu „objevení" Ukrajiny...© Rita Kindlerová www.iliteratura.cz

Škola / dětem / literatura

Вимова "Ґьоте" неможлива

Олександр Пономарів ... 9/1995-7/1996, 2/1998-6/1998 - проф. української мови Інституту східноевроп. студій, Карлів університет у Празі

Останній звук у слові "блоґ" - проривний "ґ"

Вітаю вас, шановні радіослухачі! Мені дуже приємно, що питання, які я висвітлюю на своїй сторінці, цікавлять українців і України й діаспори.

Як українізувати "костьол" і "гімнастьорку"

Олександр Пономарів ... 9/1995-7/1996, 2/1998-6/1998 - проф. української мови Інституту східноевроп. студій, Карлів університет у Празі

Більшість імен прийшли в українську з інших мов

По-друге, в філології аж ніяк не панує ідея меншовартості української мови. Таке висловлюють лише російські шовіністи.

"Вщерть" і "вщент" - це не те ж саме

Колись у слов'янських мовах існував звук, що його позначали літерою ѣ ("ять"). ...

Орнамент української вишивки

Вишивка - один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат.

Україна. Друга світова. Тільки цифри

Україна заплатила за Перемогу найбільшу ціну...

Як українець героєм Британської імперії став

При зустрічі з Пилипом Коновалом англійські королі мусять вітатися першими і віддавати йому честь.

Івана Купала ...

Івана КупалаНайколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят - це свято молоді - Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Господи! Дай нам землі, щоб господарювати та дітей годувати …(притча)

... Кажуть люди, що бігає й досі... Ніяк не може зупинитися. Бо земля, на яку ступав, горить під його ногами... Нема йому ні домашнього затишку, ні радості від дітей, ,ні поваги від людей, тількі сором та вічний клопіт...

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА ...

Одним із найвеличніших та загадкових свят початку липня було Івана Купала - 7 липня (інші назви: Купайла, Іванів день тощо), яке знаменувало вшанування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями-Дажбожими онуками.

Свято: 7.7.2010

Православне свято - Різдво Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Співпадає з язичницьким святом Івана Купала.

Наші класики писали "етер", "катедра", "Атени".

... Нині чинний правопис не такий уже й традиційний. Ця традиція тягнеться від сумнозвісного 1933 року. ...

Помер Юрій Іллєнко...

перестало битися серце видатного українського кінорежисера, нашого вірного побратима, одного з ідеологів та натхненників Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Юрія Іллєнка.

Омелян Сеник (1891 - 1941)

В 1934 у Празі поліція захопила т.зв. “Архів Сеника”, який містив відомості про підпільну діяльність ОУН.

Андрій Мельник (12.12.90 - 01.11.64)

В 1920-21 - інспектор військових місій УНР у Празі.

Ніл Хасевич (13.11.05-04.03.52)

1931-32 - виставки у Львові, Празі, Берліні...

Олена Теліга (21.07.07 (08.09.06) - 21.02.42)

... переїхала до Тарнова (Польща), у 1924 - у Подєбради (Чехословаччина). У 1924 році здобула гімназійну освіту в Подєбрадах. Восени 1925 року Теліга вступила на історико-фіологічний відділ Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі

Микола Сціборський (28.03.97 – 30.08.41)

В еміграції жив у Чехословаччині та Франції. У 1929 закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах, де створив на поч. 1920 Легію українських націоналістів.

Михайло Сорока (27.03.11 – 16.06.71)

Від 1927 року навчався в українській гімназії у Ржевниці (Чехословаччина), а згодом - на факультуті архітектури Празької політехніки.

Олег Ольжич-Кандиба (08.07.07-10.06.44)

У 1923 емігрував разом з батьками до Чехо-Словаччини. В 1924-29 навчається в Карловому інституті у Празі, на літературно-історичному факультеті Українського Педагогічного Інституту, вивчав археологію в Українському Вільному Університеті.

Євген Коновалець (14.06.91 - 23.05.38)

У листопаді 1919 К. потрапив у польський табір для військовополонених у Луцьку. Весною 1920, звільнившись з ув'язнення, К. перебрався в Чехо-Словаччину.

Степан Бандера (01.01.09 - 15.10.59)

Після закінчення гімназії намагався виїхати у Чехо-Словаччину для навчання в Українській Господарській Академії у Подебрадах, але не дістав дозволу від польських властей.

Unian

Tento web používá k poskytování služeb, personalizaci reklam a analýze návštěvnosti soubory cookie. Používáním tohoto webu s tím souhlasíte. Další informace